Осінь фарбує пейзажі бордовим акрилом,
Кольори листя змінивши з зеленого в жовтий.
Якщо є те, що вважаєш давно неможливим,
Значить, ти здався, й не знаєш насправді є хто ти.
Жовтень скидає горіхове листя в асфальти,
Згідно усіх примх природи й фізичних законів.
Якщо тобі вкралась думка, що час зупинятись,
Знай, це даремно, - немає ніяких кордонів.
Вітер розносить по сірому небі хмаринки,
Проти їх волі, не чувши і натяк на згоду.
Якщо вважаєш, що слово сильніше за вчинки,
Значить не знайдеш ні сил, ні шляхів, ні нагоди.
Осінь фарбує пейзажі з зеленого в жовтий,
Вносячи бронзу у це розмаїття палітри.
Якщо на щастя своє ти випрошуєш дозвіл,
Хіба ти знаєш для чого і як треба жити?