Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Янош Бусел: Чаплі - ївка. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Микола Серпень, 20.12.2015 - 11:32
З таким глибоким душевним щемом і словами, ніби з серця вирваними...
Янош Бусел відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Воно й не дивно,Колего... З мого серця дійсно село вирвали як його шматочок... Мріялось зовсім про інше...Загублене... Кiнець сорокових... Я в п'ятому класi. Учусь аби як, хоч i маю в тiм хист. Та я не про це - саме в п'ятому класi Знайшов я, нарештi, життя свого змiст. На цей раз тим змiстом життя стали бджоли. Про них я лиш думав, лиш ними я жив. Позвали вони як нiщо i нiколи,- Хто зна звiдки взявся той дужий порив. Мо Яків Кузьменко, що жив недалечко, Мо батько посiяв тi зерна в кровi,- Та вулики, пасiка, бджоли i гречка Надовго засiли в моїй головi. Та нi ! Не засiли ! Бентежили душу, До слiз хвилювали - як ангельський спiв ! Тепер, в зрiлi роки, признатись я мушу, Що я не знавав бiльш стiйких почуттiв. Я книги дістав… Я читав вечорами… Задарма - казали - палив керосин, Бо мрiї були i в колгоспницi - Мами - Покинув село її пасiчник - Син. Теслярство пiзнав я, бетону напливи, Нарощував вежi пiдйомних споруд - Та це все були вже не ангельськi спiви - Це був лиш земний i оплачений труд. Мирослав Вересюк, 20.12.2015 - 09:17
Пане Іване, пане Іване! Друже!Талановито і реалістична до щему історія малої Батьківщини! Я теж хотів би написати про своє село та все не приходять потрібні слова..... Може Ваша сповідь мене підштовхне....
Янош Бусел відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Безмежно вдячний, Колего, за Ваш кометнар та увагу до моєї скромної праці...Радий би був, якби сповідь моя мала такий наслідок... Не прибідняйтесь,- у Вас потрібних слів,- півмішка й торбочка!!!!Читав Ваше...Ціную...
|
|
|