Хотіла б знати я – чому?
Оцей тягар важкий несу?
Чому життя таке складне,
Іде, помаленьку пливе,
А мить щаслива промайне,
Немов зоря з небес впаде.
Чому нещастя так багато?
Чому воно немає меж?
Шукаю щастя я завзято,
Та часто чую – не знайдеш.
Як це неправильно, жахливо.
Невже людина – це ніщо?
Чому живемо нещасливо
Самі не знаючи за що?