На вулиці хуярить сніг,
Беззубий мєнт в могилу ліг.
Розрізав він ногтьом до крові скроню,
Кіт - протестант нагадив на заригані пагони.
Сніжком присипало гімно макаки,
Ним пообідали курвисті вовкулаки.
Запили трапезу оту віслячою мочою,
і завалились у зимову сплячку в купу гною.
І кригою покрилися усі бомжі,
На весну виростуть у них вужі.
Погода вивільнить з холодного полону гадів,
Будуть кусати ті політиків в Верховній Раді.
На іній білосніжний накинувся лишай,
І вагінальний тріпер там завівся невзначай.
погнили від інфекції всі зайці, шо погризли гілочки,
А гній із їх гангрен на цвинарі затушував свічки.
Триклята заметіль замела двох бабтистів,
Перділи шоб загрітись, ті, у кучугурі з диким свистом.
Не спас метеоризм від холоду страшного їхні душі,
Фаст-фудом для собак тепер слугують їхні туші!
В мороз йорданський дяк облизував підсвічник,
Примерз його язик і відвалився "кінчик".
Прийняв дяк примусово целібат,
Хороша це новина для усіх малят.
Весна, прийшовши, розгадає всі секркти,
з-під снігу буде видно ядерні ракети.
А до куплету цього смислу я, на жаль не можу підібрати,
Просто напишу "хуй, пізда"... Ну ж мають бути мати)
У вірші цьому ви не найдете позитиву,
лише мороз і гній.... Ну і краплинку креативу.
Мораль у цього віршика проста:
послати нахуй треба злоєбучі холода!
