Йосип Мандельштам «Я НЕ ПОМЕР IЩЕ, I ЩЕ Я НЕ ОДИН…»
Йосип Мандельштам «Я НЕ ПОМЕР IЩЕ, I ЩЕ Я НЕ ОДИН…»
(в перекладі Володимира Туленка)
Я не помер іще, і ще я не один,
Допоки я жебрак з тобою,
Я насолоджуюсь величністю рівнин
Морозом, голодом й імлою.
В чудовій бідності, у злиднях, що цвітуть,
Живу один, спокійний та утішний,
Благословенні дні і ночі, що ідуть,
Й солодка праця непогрішна.
Нещасний той у нас, кого і тінь ляка,
І гавкіт чавить, вітер косить…
Напівживий не схожим є на жебрака,
Якщо і в тіні не попросить
*****
Осип Мандельштам
ЕЩЕ НЕ УМЕР Я, ЕЩЕ Я НЕ ОДИН
Еще не умер я, еще я не один,
Покуда с нищенкой-подругой
Я наслаждаюся величием равнин
И мглой, и голодом, и вьюгой.
В прекрасной бедности, в роскошной нищете
Живу один - спокоен и утешен.
Благословенны дни и ночи те,
И сладкозвучный труд безгрешен.
Несчастен тот, кого, как тень его,
Пугает лай и ветер косит,
И беден тот, кто, сам полуживой
У тени милостыню просит.
15 - 16 января 1937. Воронеж