В царя, відомо, найзручніша ложка,
Він фаворит у менеджера з неба,
А більше вже нічого і не треба,
Хіба що, розуму, бодай там трошки.
Із ліжка – на диван, з дивана – в ліжко,
Між ліжком і диваном ще й до столу.
І купа краму задарма довкола.
На «всё-провсё» є три третини знижки.
Третини завжди вистачить лакеям,
А дві третини – то вже – власне сало,
Бо більше - дуже давить на трахею.
Вся решта завжди якось виживала.
Валяється в лаврушці цар пихатий,
Бач, сам Господь дає йому на лапу.
А мала б знижка та застерігати,
Бо термін споживання вийшов, мабуть.