Під глибами землі з далеких тих часів
Лежав прошитий кулями солдат,
Навіки тут, під кронами семи дубів,
В руках затиснувши холодний автомат.
Зберегли дуби солдатський вічний спокій
Під натиском розбещених вітрів,
Та захистили від променів жорстоких
І де останню кулю він зустрів…
Час невблаганний. І ось на цьому місці
Вже рився котлован під новий дім.
Біля дубів цих, де схили крем'янисті
Й знайшли його пополудні новім.
А на останках, без імені солдата,
Де тіло час безжалісно розтер,
Знак блідий лежав простого депутата
Постпреда «Верховного Совета СССР»
Поруч у землі укрита тлінним прахом,
Пролита кров з порохом скипілась,
З часів тих грізних, немов підбита птаха,
Медаль «За мужество» виднілась.
І сил не було , щоб подвиг описати,
Солдата, що не дочекалася рідня.
Народного героя в чині депутата.
А наші обранці чи є йому рівня?.
