Прообраз жінки - Україна,
прообраз матері - земля
Барвиста мова солов'їнна
з весною всіх вітаю я.
Нехай розквітне Україна
коханний мій, єдиний край
Підіймемо тебе з руїни
із пекла ти потрапиш в Рай.
Ми діти твої, Україна,
широкоплечі козаки,
а ти прекрасная дівчина
вдягни квітчастії вінки.
Вдягни, на заздрість всьому світу,
бо ти накращая у нас
Недарма пише заповіти
Кобзар,що зветься він Тарас.
Луги купаються у квітах,
пісні співають солов'ї
і колисає вітер віти,
неначе хлопці молоді.
Мов залицяється до тебе
візьми за руку, і пішли
Я покажу тобі і досі
ніким незвіданні світи.
Я запрошу у сад вишневий,
ми побалакаємо там
Повію подихом травневим
скажу йдіть геть,усім крукам.
Зтанцюємо з тобою танго
прекрасний,пристрасний танок,
бо ти найкращая у світі
посеред світових жінок.
Як тільки сутінки настануть
я тихо в небо полечу,
у білих хмарах, я розтану
і виллюсь сльозами дощу.
Я вільний вітер світу бачив:
Варшаву,Лондон і Париж,
а ти краса Європу красиш
у жовто-сині кольори.
Моя ти, рідна Україна!
Красуня ти,усіх світів
Співає мова солов'їнна,
Вітчизна - бджіл і трударів.
Нехай це вигадки лиш мої,
мої прекраснії вірші
Тобой пишаємося,горді
і славимо Вкраїну всі.
07.03.2016р