О світе жорстокий і злий ще з початку
У час, коли вбили Христа й розп'яли
Коли у жорстокості не було милосердя
І ненавистю й злобою палали серця
І зло цього світу панує і досі
Щоб нищить, вбивати і сіяти жах
Щоб люд залякати терором і смертю
І бачити смуток у людських очах
І сіються зерна ненависті й злоби
Не зможе цей світ зрозуміти всю суть
Життя, Що дане лиш Господом Богом
І яке ніхто не повинен віднять
Не зможуть в серцях зрозуміти буття
Для чого живемо і чого навчаєм
Себе у безвиході земного життя
Засіли у безодню гріха і недолі
Від кого ж чекати щасливої долі?
На кого надіятись? Де порятунок?
Від кого чекати на мир і притулок?
Де знайти спасіння й відраду
У цей час розрухи й безладу?
Хто ж все зрозуміє й оцінить
І люд цей розлючений спинить?
Один Посередник між Богом і людом
Про кого записано в Книзі Буття
Яку у байдужості і злобі
Відкинули взад у небуття
О люди! Візьміть Слово Боже у руки
Й читайте, навчайтесь святої науки
І Бог вам відкриє ці двері життя
І пізнаєте ви майбуття
Що з Богом лиш щастя ви зможете мати
І ворог не зможе його відібрати
І любов'ю горітимуть ваші серця
І щасливим, і радісним буде життя.
