А час біжить поспішно,
стираючи слова.
Сьогодні виглядає смішно,
а вчора боліла голова.
І поки юні ми, такі наївні,
реальність творимо свою.
У всьому ми, іще сумнівні,
я вам це дійсно говорю.
До серця зайве прикладаєм,
на рани сипим сіль.
Чого бажаємо не знаєм
та маємо свою все ж ціль.
І хоч ми юні та наївні,
це все насправді добре,
бо всі ми прагнемо нарівні,
щоб нам жилося добре.
І юним потрібно все ж пройти,
і сум, і радість.
Аби себе в житті у цьому віднайти
та з досвіду створить свою реальність.
