Безмірно жаль, що чесність вже не в моді.
Безмірно жаль, що гріш купує все:
Дівчат, одіж, годинник на комоді;
Коханку, друга, теплеє плече...
Безмірно жаль, що правда тяжка в серці
І що так легко обмануть людей.
І так стискається зболіле серце,
Коли втрачаєш близьких ти людей!
Безмірно жаль, що аж душа болить,
що світ наш невпинно деградує!
Колись були в нас принципі свої,
Тепер нам гріх усе диктує.
Диктує помінятися жінками,
Диктує стать змінити - це ж не гріх!
Аборт зробить і плакати ночами,
А потім в психлікарню на поріг...
Так жаль, що люди не шукають Бога,
А йдуть питати долю в ворожбів...
Шукають легшого шляху, без болю
Ну а душа?! койоржиться в кільці...
Безмірно жаль, що нація не хоче
Прийти в молитві щирій до Христа.
Зупиниться війна. Бог витре очі -
Дасть поміч, якщо дорога нелегка́!
Безмірно жаль, що слово "честь" забуто,
Безмірно жаль, що скрізь один обман.
Що вся увага на екран прикута,
Де лиш розпуста - диявола капкан.
Безмірно жаль, що серце кам'яніє -
Любов так часто похоттю стає.
Що один одного не розумієм
безмірно жаль... що ми втрачаєм ВСЕ!!!
Быссумирная жель! Шо нымае вжэ навыть Свитланкы й.
Шоб до ейи зайти да напытыся хоть бы водыць.
Бо куды ты, лытьвын, да допрэся узе до коханкы,
Колы ек узь усюды й павсюды пынькы.
Да. Ну-да. Шэ ж Хрыстос
Навыть ныц ны васьКрос
А НИ й в ВасьКи сь тут фо й.