*Матусі*
Мені сьогодні сонце вранці
Промінцем шторку відслонило:
Там за вікном хмарки-голландці
Летять, напнувши білії вітрила.
А ти ще спиш, моя матуся…
Ти спи. Ще трохи відпочинь.
До тебе тихо прихилюся,
Моя ти найсвятіша з всіх святинь.
Ти собі спи, а я піду в садочок:
Сьогодні ж свято – треба привітать.
Он проліски цвітуть- сплету віночок.
Та ні, не буду квітів рвать.
Я краще, як прокинешся, рідненька,
Візьму тебе за руку й поведу
У той садок, де моя ненько,
Тобі весь світ у рученьки вкладу.
*Сестричці*
Візьму промінчика рукою,
Торкну ним устоньки твої,
Цією теплою весною
Прийми вітаннячка мої.
Моя малесенька сестричка,
Бач, зайчик навіть задививсь,
Що не біжить за ним лисичка,
І навіть трохи розгубивсь.
Але зібравшись із думками,
Несе тобі дарунок мій,
Стрибає собі між хмарками
Із казочок і сніжних мрій.
А ти так радісно смієшся,
Його в долоньки хочеш упіймати.
І як то так тобі вдається
Аж ціле сонце в них тримати?
Вдячна тобі! 
Спасибо 
