Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергей Дунев: В мені виростає дерево… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 12.03.2016 - 15:19
боже всевишній, чому, через що вироста така трагедія?!.адже симбіоз, злиття, поєднання здавалося б неможливого чи в природі, чи в природі нашого єства - не буває? щоб від цього не вмерло чиєсь життя, а лише подвоїлось, проодовжилось, наповнилось одне від одного! ні, розумію, що автор своє, особисте, тільки йому відоме, ним пізнане мав на увазі, вимальовуючи цю метафору. але! - все люблю в явленні буття як такого - окрім смерти! і навіть смерть прийму - лише у вигляді продовження твого, тебе, від тебе... майстер ви короткої фрази. тішуся: навчусь мові, вивчу багатсва і різноманіття її стилістичні - і теж перейти зможу нехай і не до високопоетичних - але справді мудрих і коротких речей. а поки - ваш прихильник і підмайстер Сергей Дунев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Касьян, спасибо, дорогой, за сердечность.Мы на всю жизнь УЧЕНИКИ. Радостного пути и множества открытий! С теплом, С. Сергей Дунев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Именно так, Ольга.Весеннего настроения и радости от жизни! |
|
|