Весняна мряка
Шелест мокрих шин
Ледь потемніли куполи
лиш золото як і було
і навіть краще —
бо вже не сліпить так
Для дихання смачніше
те ледь зволожене повітря
Аптеки продають
лише по пів-відра
дитячого сиропчику
від кашлю
І зарубіжно-мовне
спілкування з уже
киянином давно
скляних справ майстром
із Кавказу
нажаль, без перспектив
замовлення —
технічно все елементарно
та він мене
не
розуміє просто
коли я мовою
своєю говорю
чому йому
я маю віддавати свої гроші?
Біжу скоріш додому
до гіпсо-паперової нори в бетоні
Бо сумнівне то задоволення
бродити Києвом
у мряку та
без парасолі
І особливо —
ранньою весною
24.03.2016