Першоквітнева посвята
другу, Федору Снігиру
Божий дар
Дай, Всевишній, диво-силу,
Щоб буянила повіки,
Щоб жінки боготворили:
Єсть же справжні чоловіки!
Дай мені стальної моці,
Щоби пал дзюрчав у мені,
Щоб на досвітках в толоці
Я вправлявся без женьшеню.
Сотвори манку натуру,
Щоб незаймані дівчата,
В замок мій ломили мури
І втішались, що початі.
Коли орані цілини,
Борозну прийдуть справляти,
Щоб я зміг в усенькі днини,
Ярим ралом порчу зняти.
Щоб від радості красуні,
Заскакали аж до стелі,
Щоб по дві, по три манюні
Таскав бусел у оселі.
Хочу, Боже, попросити
І будову жереб’ячу,
Ще додай і оковиту,
Хай хмільна богиня скаче…
Народи оте кохання,
Мов льодяник, солоденьке,
У нас балувані пані -
І поважні й молоденькі…
Дякую Тебе, Всевишній,
За одарені щедроти!
Йдуть красулі – спілі вишні….
Я за ними. Ти не проти?
01 квітня 2016 року