Край нас життя проходить – безсоння й таємниця.
І, може буть, ти плачеш за плином зжитих днів;
і може ти страждаєш в буденності й дрібницях –
страждаєш, та без ремства, без плачу і без слів.
А ранок наступає і далі йде поволі –
вервечка безкінечна із радості й журби.
І доля кострубата гризе тебе до болю,
і хтось безжально крила зв’язав навік тобі.
Край нас життя проходить – мелодія неспинна,
і вічно ти, у мандрах знеможений, спішиш.
І маєш таємницю свою одну-єдину -
в ній серцем розм’якаєш, і тлієш, і гориш.
Христо Ясенов
Едничка тайна
Край нас тече животът - той бдение и тайна.
И може би ти плачеш над всякой минал час;
и може би ти страдаш сред делничност безкрайна,
и страдаш, но без сълзи, без ропот и без глас.
А утрото дохожда и пак си отминава -
безкрайна върволица от радост и тегла.
И сещаш ти до болка съдбата си корава,
че някой е превързал и твоите крила.
Край нас тече живота - мелодия безкрайна -
и вечно изнемогнал ти странствуваш и бдиш.
И криеш непорочен една-едничка тайна,
и в нея се разтопваш - и тлееш, и гориш.
