читаючи Ліна «300»
всі живемо в кредит
обкрадаєм себе
не стаємо майстрами
та комусь матерями
проминають роки...
суєти. суєти!
і по тому не ста-
нем віршами й піснями.
й позабудемо тих
хто були перед нас
у цім Божім краю —
й полягли в чорноземи
від в ягнячому ху-
трі тих вовків-братів
чиїх слів дослуха-
лись не раз вже даремно
й дослухаємось нині
й діялоги ведем
і за слово дає-
мо зубами вчіплятись
пацієнтам душев-
но згангрененим тим
що модерні гібри-
ди людини й лука-
вого князя. чи кня-
зя чи може й царя…
по-розсіяних здав-
на безбожних племен...
програ-мова-ні зма-
лку брехнею росій-
ських казок ждати чу-
да й порожньому тро-
ну вклонятись...
всі живемо в кредит
обкрадаєм себе
не стаємо майстрами
та комусь матерями
16.12.2015
