Серце моє не вінчав я пишнотами,
Зір мій не танув, сп'янілий марнотами.
Величі теж не бажав я надмірної,
Силам моїм - сили наднеймовірної...
Я намагався бажання всі стримати,
Жити в смиренні, в самотність поринути.
Я не ридав, хоч життя не складалося -
Кожного дня щось лихе відбувалося...
Хвора душа не знаходила спокою,
Доки не стрілась з любов'ю високою!..
... Тож сподівайся і вір відсьогодні
Вічний Ізраїлю, люде Господній!..
