Дві калиноньки у полі
туди-сюди гнуться,
гне їх вітер над землею,
та не зламаються.
Не зламаються калини,
тільки біля тину
гублять кетяги червоні,
наче намистини.
Як сережки червоніють,
прегарні ґердани,
одяглися дві калини,
неначе дві панни.
До них у гості приходили
дві справжнії панни,
вони ягідки калини
із собою брали.
Виростайте, калиноньки,
ждіть вітер у полі,
буде весна із літечком
і дощів доволі.
Розцвітуть, щоб дозрівати,
на калині квіти,
стануть небу і пшениці,
сонечку радіти.
Виростай же у полечку,
пшенице безкрайня,
заспівай же, соловейку,
на калинах ранніх.
Він щоночі прилітає,
стане щебетати,
добру долю дівчинонькам
стане закликати.
Ростіть, пишні калиночки,
по цілому гаю,
розквітайте, дівчиноньки,
по цілому краю.
Краса й розум дівчат скарбом
є для України,
заквітчалися дівчата
і ще дві калини.
04.2016.
Фотографія із інтернету.
