Завмер світанок, лиш на мить...
Потім здригнувся від гармати
Від реву дикого моторів,
Що землю рвались плюндрувати.
Війна,так почалась війна…
Страшна,ганебна й незабута
Люду багато було вбито,
Горіло все... хати, жита…
Багатьох скрили болота...
В містах ставало так безлюдно,
Тисячі душ взяла вода…
Дніпро, Дунай, Буг, Вісла, Одер,
Гірські завали, переходи,
Землянки, табори для смерті…
Був дикий жах в цій круговерті,
Що знищував усі народи,
Та не пристали до угоди,
В ворожий стан не перебрались,
Зі смертю за життя змагались,
Ішли стежками Перемоги,
Дарованими з пекла Богом.
