Не стане площі тій Червоній,
Порожнім буде Зіккурат,
Не по бруківці, по бетону,
Китайці вийдуть на парад...
Коли те стане, невідомо,
Чи доживемо ми, чи ні?..
Так краще жити в себе вдома,
Що нам потрібно в чужині?..
А що в північного сусіда? –
Та хай загине він, як скот,
Хай його рожа п'яно-бліда
Кривить фінгал в іржавий рот.
Нехай в Московському Улусі,
Що Піднебесній стане дім,
В той час китайці рідковуси,
Крокують кроком стройовим.
І скрізь: попереду і збоку,
Пройдуть, карбуючи свій крок,
Пройдуть китайці косоокі –
І в тім історії урок…
2016р.
Переклад на роcійську.
Не сташе площади той Красной,
Руиной станет Зиккурат,
И в первомай погодой ясной
Китайцы выйдут на парад.
Когда так сташе, нам не знамо,
И доживём - не доживём?..
Нам не родня чужая мама -
Нам жить в Отечестве своём.
Что нам сугробов обиталец?
Что нам их пьяный быдлый скот?..
Пускай нагой москальдерталец
Кривит фингал в кровавый рот!..
Пущь по Московскому Улусу -
По всяким Бронным, Моховым,
Пройдут китайцы жидкоусы,
Шагом шагаше строевым.
Повсюду: спереди и сбоку,
Пройдоша, меря желтый шаг...
Пройдут китайцы косооки –
И в том истории зигзаг…
2016г
