Вона знала,що щастя близько.
Воно практично тримає її за руку і веде в те місце,котре шукала так довго і не могла знайти.
Не могла не тому,що не хотіла.
А тому,що її щось утримувало в пітьмі,так міцно утримувало і просило не йти.
Вона знала,що щастя близько.
Потрібно лише залишити псевдо-скарби на дні,виплисти з пітьми і відчути ґрунт під ногами.
Нагадати собі як воно.
Як воно-бути вільним.
Бути по-справжньому вільним.
Не тримати і не триматись.
Балансувати і жити.
Виживати і радіти.
Радіти,немов востаннє.
Радіти,бо зрозумів нарешті,що все позаду.
І не тому,що пережито-а тому,що ти так вирішив.
Вона знала,що щастя близько.
Щастя в ній.
