Країна потопає в бруді
Війна,політики крадуть
Керують нами там не люди,
А вороги все в наступ йдуть
Там на великій,гарній площі
Звучать чудові та солодкі речі,
Але вони звучать за гроші,
Або для покривання втечі.
І там,в чудовому палаці,
Сидить король
А ми всі в с**ці.
І потопаємо в багні
Десь там,в кошмарі
На війні.
І прокидаюсь я нарешті
І прокидається країна
Там віддають найменшу решту
А нація вся там єдина.
Немає війни
Немає бруду
А правлять нами
Звірі?Люди….
Але тепер одне питання:
Де сон,а де гіркі реалії?
