з любов"ю, симпатією і вдячністю за натхнення д-рі б-ч!!
оригінал, д. б.:
майже за сашею чорним
" Я порожня мов діжка, наче струшена груша –
Знов кляну каламар, і пера кляну душу!
Не плямує чорнило білий простір листків,
Бо думки розбрелися й нема слів, нема слів.
Чи всі теми вже списано? Чи невдалий цей день?
Ні строфи не написано – голова, мов би пень!
Вся спітніла й скуйовджена в муках рву папірці –
Моя рима знеможена відкидає кінці.
Згляньтесь небо і боги на мої, на труди!
Де ж ти, Музо-небого, я благаю - прийди!!!"
**
подражаніє, к. б.:
знов про дерево і Музу, про труди і хрінь…
(ну точно за Сашею Чорним!)
«Дерев’яне все в мені – ноги-руки, циці,
Рими-теми в голові (там не мацай, Грицю! –
Там знеможена така, вся кортить, спітнівши… –
Ой, гицне пегас копитом, народивши віршик!)
Побрели думки з пенька (за дезодорантом),
Я порожня: без вірша, тем і провіанту.
Тож вкладіть в діжу-небогу каламар і грушу,
Думку хоч якусь, чорнило, від пера – хоч душу,
Та паперу – заплямую! в муках зроджу слово!
– І попробуйте сказати: «Віршик цей – хреновий»!»
*
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та знаю я вас, полтавських, тільки зачепи - мільйон слів на натяк знайдете! і в таких епітетах розпишете! (недарма так кортіло колись до польтавчанки приліпитися-приклеїтися-прикохатися!..)
Віршувать - висока Мрія!
Та писати кинь,
Як Пегас дерев*яніє -
То троянський кінь...
Вдалий стьоб, пане Касьяне! Гриць значно бідолашніше за Сашу Чорного!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та ось, правду кажу, вас читав і так кортіло собі там-сям стрінуте "помацати словом", бо інколи сотворенне Музою спітнілою само проситься до "душу".
правда і те, що для "банщика" і вмяяння, і хист потрібен (вашому, Світланочко, в рід і в породу!), але от, не втримався.
(а Грицька таки шкода!..)
Гриць значно бідолашніше за Сашу Чорного! 
