Де сині гори, тут рідні простори,
Смерекові хати - то отча земля.
Умиваються зранку смереки високі,
І омиває їх світанкова роса.
Ой краю рідний, ой краю мій милий,
Священна моя ти квітуча земля
До тебе лину і кожну хвилину
Дарую тобі, Україно моя.
Стрімкі потоки і річки глибокі,
Росою вкрилась зелена трава.
Де оком глянеш, душею спочинеш,
Яка ж то краса - краса неземна!
Ой краю рідний, ой краю мій милий,
Священна моя ти чарівна земля.
До тебе лину і серця краплину
Дарую тобі Батьківщино моя.
Де б не бував я, та куди б не поїхав,
Дорога в Карпати стелиться легка.
У синії гори, де чисте повітря,
І джерельна, холодна чиста вода.
Ой краю рідний, ой краю мій милий
Яка ж ти чудова Карпатська земля!
До тебе прилину і вірність журавлину
Подарую тобі, Бойківщино моя.
-Я повернувся з далеких життєвих доріг
І в скронях моїх уже давно сивина.
Та любов у серці я навіки зберіг,
Моя ти, блаженна, Карпатська земля!
До тебе я лину і серця краплину
Дарую тобі Батьківщино моя.
dashavsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Батьківщина там де моя родина,
Де онуки мої підростають.
Де цвіте червона калина,
А в небі лелеки літають.
Та тільки жаль мені,
Що веселих пісень не співають.