В сонце , літню спеку , ясну
На українській стороні
Ішла україночка прекрасна
В українському вбранні
На ній вишита сорочка-
Маки й сині волошки
Коси зібрані в пучечок
Стрічкой переплетена коса
І червоні чобітки...
На тій другій -що не наша ,
А чи наша сторона
Іде сивенька бабуся
Долю проклинає
Сина рідного забрали
За гроші чиїсь воювати.
І сивенькій бабусі
Нікому й води подать.
Та здається ми - одна Україна
І зовсім неділима
Немає заходу та сходу
І роду нашому немає переводу
Та ось біда така настала
Що нас рідних поділила
А назад іще не помирила...
