Вірші про кохання –
Ілюзія любові,
Моє серце наготові
Удар прийняти твій
Без сили вагання.
Торкаю твою скроню,
Бачу брехливу долю.
Бий, рви, коли, ріж!
Бий мене бий
Поглядом-кулею,
Рви мене рви –
Я все здужаю.
Коли мене стрілáми
Біса-купідона,
Серце ріж ножами,
Візьми мою свободу.
Два кроки до кінця,
Пекло вже чекає
Й виходу немає.
Страждання в голові
Дійшли до вінця.
Душу шматтями рвав
Тобі себе віддавав.
Бий, рви, коли, ріж!
Била мене била
Поглядом-кулею,
Рвала мене рвала
Я не подужаю.
Колола мене стрілáми
Біса-купідона,
Серце різала ножами,
Забрала свободу.
Ніч тепер вічная,
Не бачу нічого.
Поводир брат-ворон
Шлях налітає мій
Повернусь у світ я
Привидом неприкаяним
Виправлю час згаяний.
Бий, рви, коли, ріж!
Битиму, битиму
Поглядом-кулею,
Рватиму, рватиму
Ти не одужаєш.
Колотиму тебе стрілáми
Біса-купідона,
Серце різатиму ножами,
Вичавлю свободу!
Самотня Людина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Час ніколи не лікує повністю. Час залишає шрами від ран. Ці шрами накладаються один на один поступово. Ми думаємо, що вже все минулося, але ж тільки згадаєш і розійдеться одна рана - інші шрами теж підуть за нею...
Почув це в якомусь фільмові чи книзі. Не пам'ятаю, що то було і відтворив не точно, але суть зрозуміла. Вона мені здається найправильнішою для моєї точки зору.
Час лікує...
