Про холод і «тямущого»:
– Ой, як в Арктиці, холодно киці твоїй в цій постелі!
– То ввімкни наш камін, стане тепло, що аж замуркочеш.
– Ну й «тямущий»! – та це ж тонкий натяк був, ти, Ботічеллі*!..
– Зрозумів, не дурко! – зараз, мила, ввімкну я охоче!
----
*Сандро Ботічеллі – італійський портретист і автор прекрасних алегорій
(не мені рівня: я в одній метафорі загубився…)
***
Про силу СМС, обов’язки і приз:
Додому з роботи на крилах лечу – муж і тато,
Вдивляючись у еСеМеСку шикарну від жінки:
«Вечерю зготуєш, вкладеш всіх оболтусів спати –
І приз буде в ліжко: і губки, і груди, і ніжки!..»
***
Про двері і Месію:
Надвечір’я. Розслаблений, добрий, сумирний і ситий
Відкриваю на стук і дивуюсь: о, місіонери,
Із питанням до мене: «А хочете в дім свій впустити
Ви Ісуса Христа? Ось він в радості стукає в двері!».
«Що ж, Христа пропустіть, най ввійде;
Але я посередників знаю:
Ні Йому говорить не дадуть, ні мені, тож нехай за дверима чекають».
***
раз життєве - тоо вже варте уваги, а коли так - на зло ворогам всім - потішимося і життям, і нашим гумором, і здоров"ям душевним.
осипаю оберемком квітів!
дякую, так тільки з вами і вдосконалюватиму свої знання з української, інші або мовчки проходять, або мовчки потішаються? критики немає ніякої, чи зауважень, слушних порад.
ще раз знімаю капелюх -
Гарно у вас виходить 
Теплого дня, світлого настрою 
