В сльозах зневіри, втрат, війни і горя
Моя, Вкраїно, зустрічаєш Ювілей.
Усі роки ці снилася все воля,
А ти невільницею була кожен день.
Із перших днів у ейфорії перемоги
Ти ожила, повстала із колін,
Але не домолилися до Бога …
Той віз старий у прірву знов повів .
Моя стражданням ,стомлена, країно
За всі роки знущався, з тебе хто, як міг,
Але тому, Ти звешся «Україна»,
Що невмируща і ніхто не переміг!
Розхитані Твої народні нерви,
І слабкодухі в теплі відійшли краї
Та вірю, що загине темна мерва
І світло Боже засіяє на землі.
Не спи , народе, у заблудлих снах
Без тебе не збудується держава,
Єднаймося у вірі і думках
Бо в нас одна, єдина Матір славна!!!
****
Вистраждана і неповторна 
