(вечірнє…)
А через вулицю – вікно без штор і в світлі.
Там силует її!.. і погляд заповітний!..
Та тридцять три твоїх – як мур моїм бажанням…
О пристрасть плоті, чари снів, – жага кохання! –
…
Неперевершені соски,
Дві виноградинки, перлинки –
Там робить язичок зупинку…
А груди – мрії дві краплинки,
Снаги життя смачні ростки!
І вглиб умбілікус** манить,
В незвідане твоє начало… –
Люблю, цілую, тішусь! – Мало!..
… Ще й лона смак ми не пізнали,
А щастя дозріває мить!..
…
Хочеться, щоби любов не спливла, як ріки
Води весняні назавжди – в моря-океани,
Щоб нам з тобою хотілось і ввечері, й рано
Цього єднання! Щоб світ весь завмер від сопрано
Твого оргазму!.. – Ой, мрійнику, глянь на роки!
…
Як же чудово, як солодко серцю намріялось!
Гей, ви роки-вибрики, і куди ж ви завіялись?!.
----
* фріссон – «шкірний» оргазм, або «оргазм на відстані»
** латинь: умбілікус – пупок, чудо природи і заповітна місцинка
очам чоловічим на тілі жіночому
а вона-бись не провокувала, та юнка навпроти, сміливістю та відвертістю, шляк би її! - я так і заявив: або маємо зустірч, або матиму інфаркт. пожаліла...
то у тебе, красуне, не від слів моїх - ні!, куди мені з талантами, то у тебе вікове, від юності та краси, від невтоленності життям і коханням, і проситиму небо, щоб цю пору життя твого воно продовжило ще на три десятки років!
щоби бути послідовним у цій розимові, я теж почну з цього слова: неочікувано від жінки таке неочікуване: я ж ще не рекомендував себе нікому ... святенником, послідовником целібату, монахом і таке інше.
маю право і його весь час проголошую: поки є бажання і потяг до жінки, поки вони є на цім світі - я буду говорити про такий і всякий інтим, як і говорив до йього. а вмів би - так оспівав би! але ж я і не Петрарка, і не Шекспір, я просто - любитель життя.
мої вітання і шанування, пані строга моя!