Ще вчора наче осінь-модниця
На листя фарби золоті розлила
А сьогодні Свята Богородиця
Двері у зиму відкрила.
Вітри, наче з цепу спустились,
І холод приліг на поріг,
Дві гілки у двобої схрестились
І впали на землю до ніг.
Покрова розсипала листя,
Поклала на стіл хліб і сіль,
Наділа калині намисто,
Давши добро для весіль.
З шухляди червоні намітки
Витягла всі для дівчат,
З мереживом білої квітки
Й понесла до бажаних хат.
Роздавши весь крам вона миттю
Ступила на сірий поріг, -
Пішла по холодному листю
В крамницю природи по сніг.
Жваво, Віталію! 
