Сонце уже за обрій сідає,
І в морі проміння купає.
Чайка в небі пролітає,
Над човном що пливе.
-Чайко, сіро-білая чайко,
Чому , ти, літаєш одна?
-Чайко, сіро-білая чайко,
Чому літаєш сумна?
- Давно уже по світу літаю,
Бо доля моя така нелегка.
Діточоток малих дома маю,
Та далеко я від свого гнізда.
Далеко від рідного дому,
В чужій живу я стороні.
Залишила рідну неньку,
І з нею свої діти малі.
Літає по світу одиноко чайка,
Над чужими морями літає.
І жалібним голосним криком,
Діточкам долі в Бога благає.