За скільки кроків я дійду до щастя?
За скільки слів я розкажу життя?
За скільки подихів я здую листя,
Що виросло на древі нашого серцебиття?
Яка з думок буде остання?
І хто мені заплющить очі?
Та як піду, хто запитання
Тобі поставить серед ночі?
Яка ціна мого мовчання?
І як спинити безлад в світі?
Чи хтось почує ті зітхання,
Котрі душами оповиті?
Незграбні тіні думок наших…
Втрачають час безпечні люди
Нема жалю ні в кого. А інакше,
Стріля словами прямо в груди.