Коли дивлюсь у чисте Небо,
То бачу, як найніжний Лебідь
Летить до Сонця. Змах крилами
Розкаже тихо нам із вами
Історію його життя. Перлина
Упала, як зерно-краплина,
Промінням Сонце обігріло,
З зерна зросло дитя наймиле,
Теплом плекалось і дощами,
Загартувалося вітрами.
Мов із Землі, проріс у Небо
Найчистий в світі Воїн-Легінь,
Йому ще треба гартуватись,
Щоб розірвать найтемні грати,
Та чисте Серце кришталеве
Підніме Лебідя у Небо.
Мудра Бджола
