Ліси зникають на планеті.
Їх косять, мов у полі жито.
Та це не файли в Інтернеті,
Це те, без чого нам не жити.
Ліси для світу родять кисень,
Вологу втримують на листі,
Між сизого – зелені миси,
Від спеки – захистки тінисті.
Втягають в себе груди пилу,
Який би міг лягти у місті.
Надійно їх верхи-вітрила
Ґрунти утримують на місці.
Чим менше їх, тим більше кари –
Посухи, зливи, землетруси.
Вони для людства – Божі дари,
На шиї світу – цінні буси.
Шануймо їх, ну, хто як може.
Бездушно не голім скарбницю.
Хай кожен з нас ліси примножить
Хоч на одненьку одиницю.
Я трохи не уважна. Поправила третій катрен. Так, це не стільки вірш, скільки бажання римованими рядками привернути увагу до великої сучасної проблеми людства.