Пройшли уже похмурі дні,
І сонце із- за гір виглядає.
Дарує нам теплі промінці,
Та навкруг усе обігріває.
Ще холод по горах гуляє,
На річці морозом тріщить.
Хто на мить трохи зазіває,
То з холоду уже і тремтить.
Бо мороз шпаринку відшукає,
Та й під одяг залізе вмить,
За руки, ніс та вуха щипає.
І кожний в свою хату біжить.
Та мороз то не відступає,
Малює узори свої на вікні,
Та й нас усіх застерігає:
-Сиди тихо ти в хаті. В теплі.
А я морозу лютого не боюся,
Тільки зараз тепло вдягнуся.
Лопату снігову в руки візьму
І онукам дорогу робити буду...