Різдвяна історія, або День народження музичного радіо
110 років тому, ввечері 24 грудня 1906 року, відбулася перша в історії людства передача музики по радіо. Дякувати за це маємо американському винахіднику Реджинальду Фессендену (1866-1932).
Що такого? – нині нікого не здивує радіо як таке або музична радіотрансляція. Але 100 років тому радіо все ще було новиною; щойно винайдене, радіо ще навіть не розкрило усіх своїх можливостей, а самі винахідники, інженери та користувачі достеменно не знали усіх його властивостей.
Отже, все, що можна було почути в перші десятиліття Ери радіо – крапка-тире, азбука Морзе. Метод передачі сигналу не дозволяв робити нічого іншого – лише передавати крапки й тире на дууууууже широкій частоті; «морзянку» від одного передатчика чули усі приймачі в радіусі його досяжності. Ані голосу, ані музики – тільки . . . – – – . . .
Багато речей вважалися неймовірними, аж допоки не з’являвся хтось, хто вірив – у можливість неймовірного, у власні сили, у доцільність пошуку. Трою рахували казкою – а Шліман повірив у її реальне існування та, зрештою, знайшов це легендарне місто. Фессендер повірив у можливість іншого радіо – яке передаватиме звук, голоси та музику.
Отак Фессендер заходився вдосконалювати радіо. І 23 грудня 1900 року він здійснив, певно, першу в світі передачу голосу на радіохвилі – тоді всього лише на дистанцію в 1,6 км. Наступні досягнення забрали чимало зусиль і роки виснажливої роботи, але Фессенден таки переміг! – У січні 1906 року він здійснив першу трансатлантичну двобічну радіопередачу (все ще кодом Морзе), а 24 грудня 1906 року, у Святвечір, передавач Фессендена вийшов в ефір із першою в історії музичною трансляцією.
Зрозуміло, що Фессенден з’явився в ефір без будь-яких попереджень; слухачі його не чекали, вони навіть ще не знали, що ось-ось буде передача та розпочнеться нова ера. Проте радисти на суднах уздовж Східного узбережжя США працювали в штатному режимі – вони й почули ту першу передачу. Цього разу трансляція Фессендена сягнула дистанції в кількасот миль!
Спочатку Фессенден коротко звернувся до слухачів з проханням повідомляти йому про якість прийому та привітав усіх зі Святвечором. А тоді в радіоефірі з’явилася музика – це був фонографічний запис арії Ombra mai fu з опери «Ксеркс» Генделя (про роль Едісона та його фонографа в історії музики ми вже розповідали). О, іронія долі! - Варто згадати, що ця опера Генделя 1738 року понад століття вважалася цілковитим провалом, а визнання та любов публіки здобула лише у XIX ст. – саме «Ксеркс» є нині одним з найпопулярніших творів композитора. А ще – першим твором, що пролунав в радіоефірі.
Достеменно невідомо, чиє виконання арії використав Фессенден; у своїх щоденниках він про це не згадав. Володимир Абарінов, оглядач «Радіо «Свобода», у романі «Разные «голоса»» припускає, що арію виконував Карузо – він саме гастролював у США. Вікіпедія дещо непевно стверджує, що на записі лунав голос Клари Батт. Так чи не так, але і Карузо, і Батт цю арію дійсно виконували, збереглися записи – щоправда, зроблені дещо пізніше.
Після Ombra mai fu в ефірі виступив сам Фессенден – от же ж була талановита людина! Він зіграв на скрипці Різдвяну пісню Адольфа Адамса Oh Holy Night, а тоді проспівав Різдвяний гімн Шарля Гуно на вірші де Сегюра Le ciel a visité la terre і завершив трансляцію рядком з Біблії (2:14 від Луки):
Glory to God in the highest and on earth peace to men of good will! - тобто
Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!
Мимоволі та, мабуть, не уявляючи, що відбувається, Фессенден також опинився в ролі першого в історії диск-жокея.
Ось так все й почалося. Символічно чи ні, але музичне радіо народилося у Святвечір – і від 24 грудня 1906 року лишається в ефірі.
На вшанування пам’яті видатного інженера та винахідника Реджинальда Фессендена послухаємо Різдвяну пісню, яку Фессенден зіграв в тому епохальному ефірі 24 грудня 1906 року https://youtu.be/-Q0fdmWsYF4
24 грудня 2016 року
