В Різдвяну ніч... як солодко нам спалось,
В сповитках зір народження Христа...
Якийсь німий у сиву вічність докір...
Дванадцять страв... Вечеря Пресвята.
Такий мороз -- метелиць всіх симфоній...
Всі двадцять літ згортаю у одну...
Як ти у паморозь... тоді...на підвіконні
Писав : Кохаю ! Лиш тебе одну !
Щорік приходить знов Свята Вечеря,
Щорік приходить літо і зима...
А я на келишок відкраюю хлібину
Тим, хто не з нами, кого вже нема...
Мабуть, ти там... вечеряєш з батьками
І кажеш, що смачна моя кутя...
Як же ятрять ті спомини ночами
В Різдвяну ніч розбитого буття...
Мабуть, ти там... вечеряєш з батьками
І кажеш, що смачна моя кутя...
Як же ятрять ті спомини ночами
В Різдвяну ніч розбитого буття... Торкає душу, Надю.