мій любий Принце! ...це твоя мала:
руда, довірлива, замріяна...
із іншої планети, щира, та...
для тебе запалю зірки калинові...
а може ти не принц, а Янгол мій?..
такий важливий, справжній і із крилами
до мого серця шлях не загубив
під білими із атласу вітрилами...
тебе чека маленьке лисеня...
кудлате і з очами вкрай зеленими
в яких наразі ще штормлять моря
і пристрасті блукають навіженими
і хтось створив не небі цей місток
щоб ми на ньому поглядом зустрілися
затамувавши подих... кожен крок...
один із одного кришталь-чуттів напилися
Затамувала подих і я! 
