ти вкотре їдеш і я тихо ховаю очі
ще один довгий рік наступає на п'яти
скільки попереду холодних но'чей?
ти не навчив як без тебе мені засинати
ти вкотре їдеш і я забиваю на гордість
вічно отак би гуляти цими стежками
торкатись долонь і відчувати млість
про найболючіше не розказати й мамі
ти вкотре їдеш, а я все не вмію прощати(сь)
якісь би слова, щоб медом змастили душу
це ж треба було дитинно отак закохатись
тепер якось жити без тебе навчитися мушу