Собаки гавкають, та караван іде*,
Збираючи історію на низку.
Мішок пустий, що часом лиш гуде,
Чіпляючись за гак, втрачає мізки,
Бо не змінити пустотою стан,
Що сталося - того не повернути.
У спокої залиште караван,
Бо гавкоту - давно уже не чути.
ID: 686700
30.08.2016
*Написала влітку минулого року. ))) А слова залишаються актуальними. Давно зосталися далеко позаду гам, метушливість, різномастність, вереск східного базару. Довкола - лише краса природи, вірні друзі, потрібна поклажа і первозданна тиша.
Попереду - благодатна оаза з джерельною водою, за нею - основна мета подорожі. Вперед, і тільки вперед.
