Досить на всіх: і тривоги і болю,
Заполонили хвала і ганьба.
Люба моя, що ж це сталось з тобою?
Ти ж - моя радість, любов і журба.
Стало на всіх би у тебе утіхи,
Стало на всіх би і хліба й вина...
Як відвернути від тебе це лихо –
Ти ж моя радість, любов і журба.
Де і коли ти спіткнулась, рідненька?
Як же підняти тебе із одра?
Ну не горюй, усміхнись, хоч легенько...
Ти ж моя радість, любов і журба...
Як ти змарніла... А треба триматись!
Вірити треба у силу добра!
Квилити досить! Будь сильна, як мати!
Ти ж моя радість, любов і ... журба.
Ти - у мені, тож і будемо разом.
І не хвилюйся, що сила мала,
Щастя повернеться, хоч не одразу...
Будь же на радість, моя ти журба.