Трутень
Горнятко кави випив зранку,
потім збудив свою панянку,
- Вставай кохана, досить спати!
Тобі вже час попрацювати.
Дивись, який чудовий ранок!
Швиденько приготуй сніданок,
я ж мабуть трохи відпочину,
так як належить, чин по чину.
Втомився каву готувати,
ще маю трохи полежати,
як відпочину, з’їм сніданок,
ще кави вип’ю наостанок.
Не здогадаєшся нізащо,
чому я отакий ледащо,
просто казала твоя мати,
ти дуже любиш працювати.
Отож не буду заважати,
продовжуй люба працювати,
а я піду, бо маю справу,
я ж бо працюю на Державу.
Там у Державній установі,
сидять такі ж пустоголові,
себе розумними вважають,
що обговорюють не знають.
Тож я піду допомагати,
увечері прийду до хати,
ти ж прибери, зготуй вечерю.
як повернусь стукну у двері.
Все зробиш, можеш відпочити,
а що тобі іще робити.
Як відпочинеш, моє сонце,
То мене виглядай в віконце.
Побачиш мене на дорозі,
стрічай кохана на порозі,
бо я там стомлююсь до краю,
а що роблю і сам не знаю.
Важка у Держслужбовців доля,
тяжка робота, мов неволя,
з ранку до ночі, не для слави,
для себе й трохи для Держави.
А завтра зранку знову кава,
чекає на мій труд Держава,
мабуть тому ми незаможні,
з пустого ллємо у порожнє.
Та ти не дуже переймайся,
до мене краще посміхайся,
таке життя в нас довго буде,
дуже терплячі наші люди.
Може колись терпець урветься,
тоді с спочатку все почнеться,
знов революції, майдани,
знов казнокради, бандюгани.
Знову казкам повірять люди,
і так до віку мабуть буде,
знов будуть зранку пити каву,
ті, що працюють на Державу.
Знов будуть воду товкти в ступі,
то може час вже дать по дупі,
і гнати геть песиголовців,
тих непотрібних Держслужбовців.
Невже не вирвемось ніколи,
ми з зачарованого кола?!
ID:
726361
Рубрика: Поезія,
дата надходження: 30.03.2017 09:41:15
© дата внесення змiн: 30.03.2017 09:41:15
автор: Harry Nokkard
Вкажіть причину вашої скарги
|
