Сніг вранці холодний на білім суцвітті
Білявий залишив свій пил.
І квітень збентежено плакав у вітах
Клянучи цю злу заметіль.
Склонивши голівки дивились тюльпани
З-під білого снігу на світ,
Де сльози – краплини, пекли свіжі рани,
Звертаючись тихо на лід.
В холодних обіймах нежданого вітру
Черешня благала тепла.
Ховала від снігу за стовбуром віти-
Зігрітись ніяк не могла.
І з неба сніжинки, немов телеграми,
Все сипались всім від зими:
«-Лише на два дні я залишуся з вами -
А далі розстанемось ми».
Здивований квітень всім цим чудодійством,
Причудам зимовим, а втім -
Так тихо й неждано пішла по -англійськи
Зима у холодний свій дім.
