Сьогодні втихли навіть солов'ї,
В задумі верби сумно похилились,
Торкнулись роси пам'яті й землі,
Та журавлі в польоті зажурились.
Весна ясна - буяє ніжно цвіт,
Усе живе радіє воскресінню,
В стежках життя залишений нам слід-
Смертельний слід усьому поколінню.
Батьки й діди у пам'яті живуть,
У пам'яті вертаються до хати,
Віками гроз, в боях важких ідуть,
В сльозах, обабіч, жде їх рідна мати.
Рідненька, рідна матінка- Земля,
Гніздечко рідне... світла яворина,
Злетіли душі в небо, в небуття,
Сльозою хилиться рясна калина.
Минає день і ніч... минає час:
І знов війна, і знов страшна навала,
Ми нація... не збореш, кате, нас:
Героям кажем: Слава! Слава! Слава!
