Терпке й солодке почуття,
вривається й пробуджує ті хвилі
У серці лиш твоє і'мя
Віднині...
Все минуле це сміття.
З тобою навпаки -
троянди білі
Розквітнуть та зплетуть ,
яскраві небосхили.
Ти поринаєш в ренесанс,
Коли слова безсилі
Мовчати треба в резонанс
Підкоряючись злий силі,
яка малює декаданс
у любовнім стилі.
В цих рядках - майбутнє
Кохання незабутнє
Що прорізаєтся крізь біль
Твоє щастя - моя ціль
Якшо ні, то вибачайте
й часу не втрачайте.
Але , будемо відверті,
любов - солодше смерті.
Я віддам тобі усе
доки течія несе
нестримні поклики у серці.
