Земле моя, дай мені сили,
Подаруй ще наснаги моїй душі,
Щоб я описав, дочекавшись хвилини,
Коли вже не буде ворогів на тобі.
Щоб вийшов я вранці на твої простори,
І бачив жита й пшениці на полях,
А не жінок в чорному й в горі,
І в тузі печальній у їхніх серцях.
Бо досить того, що боролись віками
Діди і прадіди кожного з нас.
Їх душі і нині літають над нами,
Щоб ми незабули грізний той час.
Й тому кожне серце твойого народу,
Рідна землище, бажає одне:
Миру, спокою, любові, свободу,
Й жити під сонцем щасливо усе.
Щоб були при владі лише твої діти
Ті, що ти, земле, на світ привела.
Щоби, хто живе, могли все радіти,
Й Україна на тобі віками цвіла.
