мої листи вже більше не твої.
не твоє право ніби то читати.
вже досить з мене тої нічиї,
де кожен намагається втікати..
твої листи вже більше не мої.
і виправдань твоїх я теж не хочу.
заплющих очі, істини прості.
чого тоді провина жалем точить...
а з мене годі, ненависть сліпа.
не думала, що все так закінчиться.
в моїх листах до тебе лиш вона...
і серце розчароване, що злиться...