Що для тебе твоя країна?
Що для тебе твоя земля?
Мова батьківська солов’їна?
Цвіт калини? Крик журавля?
Чорне море? Карпатські гори,
Повні магії та краси?
Степові південні простори
Чи північні густі ліси,
Де на стежці слід оленяти?
Біла хата, квітник і двір?
Луг, насичений пахом м’яти?
Дивне озеро Синевір?
Мама, тато, сім’я, родина?
Місто, вулиця, площа, сквер
Чи село, де сад, городина?
Мальовничість Шацьких озер?
Вишиванка? Гімн «Ще не вмерла…»?
Полотно синьо-жовтих барв?
Дум, балад, приповідок перли
Чи Павла Полуботка скарб?
Захисник, що стоїть в дозорі,
Щоб цивільний без ляку спав?
Сонце в сині небесній, зорі?
Серпень, лан, торжество снопа?
Віра батьківська і святині?
Чесна праця – життя рушій?
Колискова на сон дитині?
Щире слово? Тепло душі?
Чи можливість тягнути соки
З її тіла, лишать рубці?
Чим наповнені твої кроки?
Що для тебе земля отців?
Чудово, Любо! "Що для мене моя країна?" Ти питаєш мене неспроста, бо для мене, як і для тебе країна-це моє життя, це життя мого народу і дітей усіх, і людей й тих що відстоюють Свободу...
Прекрасно!!!
