Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: dovgiy: А ДОЩ ІДЕ - ВІРШ

logo
dovgiy: А ДОЩ ІДЕ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

А ДОЩ ІДЕ

А ДОЩ ІДЕ

А дощ іде, неквапний та дрібний,
Пелена хмарна обрій закриває.
Я під дощем іду собі сумний,
Думки веселі в душу не вертають.
Стрибає гномами багно з-під підошов,
Ще й вітер дме пронизливо та вогко.
Чом  позавчора у твій дім пішов;
 Чому у серці  наче  коле голка?
Як озирнусь, то бачу ще вікно,
Яке крізь сутінь світиться невтішно.
Не повернути, що було давно,
Як не здійснити наміри колишні.
Ти вже не та, якою знав тебе.
Життя тебе нітрохи не жаліло.
 Очей знайомих небо голубе
Від прикрощів життєвих посіріло.
Змарніло осяйне колись  лице,
Куточки вуст застигли в миті плачу…
Чи я хотів побачить саме це,
Чи полював хоч на якусь удачу?
Ні.  Не хотів.  Як не шукав удач.
Пройшли роки, чимало пережито…
Провідати чомусь схотілось вас,
Бо ж нам, колись, прийшлося подружитись.
Знайшов будинок, стукнув у вікно,
Ти глянула, відсунувши фіранку
І  не впізнавши, – бачились давно,
З’явилася у дверях свого ґанку…
Відповіла на «здрастуй», а коли
Назвав ім’я,  то трохи похитнулась
І так, неначе  в плечах щось болить,
Крізь свою неміч тяжко потягнулась
До мене враз!.. Здригалася в плачу
Лице сховавши на плечі в шкірянку.
Зайшли у дім  і  потім цілу ніч
Проговорили про своє до ранку.
Жила самотньо. Ніби й не вдова, 
Та й не заміжня… діти теж далеко…
Під хусткою вже біла голова,
Лиш сорок п’ять… а прожила нелегко
Із Василем, лише  десяток літ.
Відтак Василь повіявся по світу
І десь пропав. Від нього в кожнім дні
Чекала звідкись звісточки-привіту. 
Не дочекалась! Моде,  чи й живий…
Не зчулась,  як здорослішали діти
Бо понад сили мусила робить,
Аби дітей зростити і навчити.
Ще доглядала немічних батьків:
Які, - мов свічки, - в слабостях згорали.
Так день за днем, складались з року в рік
І птахами у безвість  відлітали.
Одна…  Сама. Дочки на відданні.
Онучок трійко привели бабусі.
Хоч і окремо мешкають вони,
Та  бавити допомагати мусиш.
І я також розповідав своє.
Неначе б то сестрі, - по крові рідній.
Неначе сповідь: як було і як є.
Самотні двоє, та життям не бідні.
Четвертий  день тягнув понад селом
Кошлату ковдру дощової муті.
Вода дзюрчала в діжку за вікном,
Про щось своє вели розмову гуси.
Зібрався я.  Ніхто мене не ждав
В моїй господі, та не звик гостити
У когось довго… песик проводжав,
Все намагався танцем догодити.
Стояла ти, згорьована, німа…
Котились сльози із очей на щоки…
Ти так втомилась бути все сама,
Та я не міг зробить назустріч кроки.
Із двору вийшов… горбики слизькі
Вели мене під козирок зупинки
Де на маршрутне  рідкісне таксі
Очікували дві огрядні жінки.
Стояли ми годин напевно три
Таксі немає… мабуть і не буде…
Схилялось до вечірньої пори
Пішли додому із сумками люди.
А я пішком, по  полю, за селом,
До траси ще годину добирався
Вогонь вікна в передвечірнє  тло,
Немов маяк для когось розгорався.

22.08.2017
 

 

ID:  747345
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 22.08.2017 21:39:19
© дата внесення змiн: 22.08.2017 21:39:19
автор: dovgiy

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Віталій Назарук, Ol Udayko
Прочитаний усіма відвідувачами (962)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Михайло Гончар, 23.08.2017 - 19:10
Сумна,життєва історія.
 
dovgiy відповів на коментар Михайло Гончар, 24.08.2017 - 07:37
Мабуть зараз люди у більшості так і живуть. Виживають. Радості мало хто зазнає. Дякую Вам!
16 give_rose friends
 
Олена Жежук, 23.08.2017 - 11:36
Як же щемно і гарно написано, ви справжній майстер слова, до того ж чуйна людина... 17
 
dovgiy відповів на коментар Олена Жежук, 23.08.2017 - 12:04
Дякую Вам, люба Оленочко! Не перехваліть! Звичайний я... а читати Ваші слова - приємно...
16 16 flo12
 
яся, 23.08.2017 - 09:44
А дощ іде, життя біжить,а ми вашим словом
вчимось дорожить.
 
dovgiy відповів на коментар яся, 23.08.2017 - 11:35
Моє слово для тих, кого воно не залишає байдужим, для тих у кого душа настроєна на одну хвилю - хвилю Любові.
Дякую Вам,Ясю!
16 16 flo12
 
Віталій Назарук, 23.08.2017 - 09:03
Сильно, друже! 12 16 friends flo12
 
dovgiy відповів на коментар Віталій Назарук, 23.08.2017 - 11:20
Дякую Вам, дорогий мій Віталію!
16 flo12 friends
 
Яна Бім, 23.08.2017 - 02:31
Дуже зворушливо, чутливо дуже. Все думаю - чому раніше Вас не читала... Мудрішою б стала в певних хвилюваннях. wink Щасти.
 
dovgiy відповів на коментар Яна Бім, 23.08.2017 - 11:25
На все свій час. Небо дало нам шанс пізнати творчість одне-одного і взаємно навчатись. Слава Богу за це і Вам дякую, Яночко!
16 flo12
 
Яна Бім відповів на коментар dovgiy, 28.08.2017 - 20:59
Так, і я дякую Небу за шансsmile Якщо прочитаєте хоч одну мою писанину - буду щиро вдячна. friends
 
Калинонька, 23.08.2017 - 01:05
12 12 12 17 Життєво ,щиро ... give_rose
 
dovgiy відповів на коментар Калинонька, 23.08.2017 - 11:26
Дякую Вам, моя хороша!
16 flo12
 
Ol Udayko, 22.08.2017 - 22:12
smile Бачу, прислухались, Петре! Бо то ідин із кращих творів. що вийшов з-під Вашого пера! Поема, яка торкається бігатьох моментів нашого буття - стосунків між людьми,їхніх вад і наслідків... Все ямко,опукло, правдиво, щиро!Дякую та такий об'ємний твір, поете! 16 give_rose friends
 
dovgiy відповів на коментар Ol Udayko, 22.08.2017 - 22:29
Це я Вам Дякую за таку Дружню увагу та підтримку! Хай
для всіх нас Господь береже нашого Тигра!
16 16 16 16 flo12 friends
 
Ol Udayko відповів на коментар dovgiy, 22.08.2017 - 22:53
Цікаво - ми ровесники? apple biggrin biggrin biggrin
 
dovgiy відповів на коментар Ol Udayko, 23.08.2017 - 11:29
smile Майже. Вам скільки зозуля накувала? give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: